Всесвітній тиждень імунізації проводиться в останній тиждень квітня, щоб привернути увагу до колективних дій, необхідних для захисту кожної людини від вакцино-керованих хвороб.
Цього року з 24 по 27 квітня 2024 року за ініціативою Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначають Всесвітній, Європейський тиждень імунізації, а в нашій державі – ще й Всеукраїнський тиждень імунізації.
«50-річчя Розширеної програми імунізації», що буде проходити під гаслом «Людські можливості: порятунок життів шляхом імунізації».
Метою події є підвищити обізнаність громадян про важливість імунізації як методу запобігання виникненню захворювань і захисту життя й здоров`я, підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина має право та потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин, забезпечення інформованості населення з питань покращення комунікації та пропаганди імунізації.
Заходи спрямовані на інформування людей і усунення перешкод для вакцинації, нагадування батькам про необхідність зробити щеплення своїм дітям, а всім дорослим людям – про важливість власної безпеки від хвороб шляхом імунізації впродовж всього життя.
Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, що зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.
Вакцинокеровані інфекції – це інфекційні захворювання, яким можна запобігти шляхом імунізації. Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекційної хвороби. Результатом щеплення є формування специфічного післявакцинального імунітету.
Окрім обов’язкових існують рекомендовані щеплення, які активно застосовуються у світі для попередження таких захворювань, як пневмококова інфекція, менінгіт, ротавірусний гастроентерит, грип, вітряна віспа, гепатит А, папіломавірусна інфекція, жовта лихоманка тощо. Їх часто роблять за епідемічними показаннями та для виїзду за кордон в країни, ендемічно не благополучні з цих інфекцій.
Результати останніх наукових досліджень свідчать про те, що вакцини дають змогу запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.
Охоплення населення вакцинацією на рівні 95% дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом.
Під час війни та переселення такі інфекційні захворювання як кір, краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та COVID-19 є особливо небезпечними.
Вакцинація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час, у зв’язку з відчутним зниженням розповсюдженості та спалахів захворювань, які попереджаються за допомогою профілактичних щеплень.
Альтернативи вакцинації немає.
Імунізація є одним з ключових компонентів Європейської програми роботи ВООЗ на 2020-2025 рр. “Спільні дії для поліпшення здоров’я жителів Європи”.
Також ВООЗ прийнята Програма дій в області імунізації на період до 2030 р.
В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Ці вакцини безплатні, адже їх закуповують державним коштом.
Дитина до 18 років має отримати щеплення за графіком:
• Проти гепатиту В -у першу добу життя, а також у 4 та 6 місяців; якщо не було можливості зробити щеплення після пологів, потрібно якнайшвидше звернутися до поліклініки.
• Проти туберкульозу – протягом 3-5 доби життя; якщо дитина недоношена – після досягнення маси тіла 2,5 кг; якщо щеплення не зробили в пологовому будинку, його потрібно зробити, щойно з’явилася можливість, у сімейного лікаря.
Якщо дитині не виповнилось двох місяців, щеплення робиться без проби Манту. Також пам’ятайте, що БЦЖ не можна робити в один день з іншими щепленнями.
• Проти кору, паротиту, краснухи – у 12 місяців та в 6 років.
• Проти дифтерії та правця – у 2, 4, 6, 18 місяців, а також в 6 та 16 років.
• Проти кашлюку – у 2, 4, 6 та 18 місяців.
• Проти поліомієліту – у 2, 4, 6 та 18 місяців, а також у 6 та 14 років.
• Проти гемофільної інфекції типу b (ХІБ/Hib) – у 2, 4 та 12 місяців.
Якщо через воєнні дії, хворобу дитини або інші причини у батьків не було можливості зробити дитині наступне щеплення вчасно, потрібно звернутися до лікаря.
Для кожного щеплення є оптимальні для формування імунітету інтервали. Сімейний лікар або педіатр допоможе скласти графік.
Як вакцинувати дитину під час воєнного стану.
Щеплення відповідно до календаря вакцинації можна отримати безоплатно у сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким укладена декларація.
Під час воєнного стану також можна отримати щеплення у найближчому закладі, який надає первинну медичну допомогу.
Укладати декларацію з новим лікарем для цього не потрібно.
Для всіх дорослих потрібно кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця.
Усі вакцини, які використовуються в Україні для імунізації дітей проходять ретельний лабораторний контроль якості ще до того, як потрапити на фармацевтичний ринок.
У разі відмови від профілактичних щеплень батьки повинні усвідомлювати, що вся відповідальність за здоров’я та життя своєї дитини лягає на них. В умовах активних міграційних процесів зростає ризик зараження в першу чергу нещеплених дітей і дорослих. Відмови від щеплень підвищують не лише ризик зараження інфекцією, але і ризик її важкого перебігу, розвитку ускладнень і навіть смерті.
Захистить себе та своїх близьких, зробіть необхідні щеплення при першій можливості.
